День народження письменниці

       Всесвітньо відому дитячу письменницю Анне-Катріне Вестлі недаремно назвали «бабусею всієї Норвегії». На її добрих та розумних книгах виросло не одне покоління норвезьких дітлахів. Якщо ви хочете прищепити своїм дітям доброту, милосердя та оптимізм, читайте книги Анне-Катріні Вестлі. Вигадані автором історії схожі на казки, бо завжди мають щасливий фінал. Проте насправді у творчості Анне-Катріні Вестлі порушуються не казкові, а злободенні соціальні теми. Просто письменниця не згущує чорні фарби, пам'ятаючи, що книги призначені насамперед дітям, які не мають страху перед світом. Письменниця принципово не вчить добру на прикладі зла, а просто показує, наскільки світлим і радісним може бути життя, коли люди думають не лише про себе.

       Відмінна риса книг письменниці – відсутність різко негативних персонажів та непереборних життєвих ситуацій. Хоч би як трагічно складалися обставини, гумор, гра, підтримка близьких та друзів обов'язково допоможуть знайти вихід. Читачі називають  твори Анне-Катріні Вестлі   «теплими та затишними», а ще «добрими, щирими та веселими» та радять почитати дорослим – «у виховних цілях».

Інформаційний вісник "Суверенній Україні нині слава і повік"

 

         Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави.

Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді держаної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став держаним гербом УНР, у ХХ столітті як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з ІІ ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).

         За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

         За матеріалами енциклопедії, посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

         25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР. Залишався він гербом гетьманської держави Павла Скоропадського, а також Директорії.

         Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена в травні 1920 року у проекті конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

Сучасний малий Державний Герб України, один із трьох її офіційних символів поряд з прапором і гімном, було затверджено постановою Верховної Ради України №2137-ХІІ від 19 лютого 1992 року.

Всеукраїнська мережева бібліотечна акція

 

     Бібліотекарі ЗОШ №9 завжди приймають активну участь у різноманітних заходах.

     Цього разу до Всесвітнього дня читання вголос вони, разом з учнями 3-В класу (класний керівник Киливник Н.Г.), підготували короткі звукові відеоролики та приєдналися таким чином до Всеукраїнської мережевої бібліотечної акції "Читаємо казки В.О.Сухомлинського".